Сучасна українська поезія. Федір Фростов

Сьогодні ми  хочемо познайомити вас з молодим і дуже талановитим українським поетом-пісняром Федіром Фростовим. Його поезія  пронизана романтичними символами, які відчуває в своєму житті кожен з нас…
Отже, слово автору:
     

111Я просто закоханий у музику та вірші. Кожен мій текст, це окрема історія з різними сюжетними лініями та почуттями. Пишучи вірши намагаюсь передати те, що пережив сам, показати свій ілюзорний світ, де живуть різні образи. Вважаю що те, про що пишу, потрібно пропустити скрізь себе. Якщо поет не відчуває свої вірші, то вони не є щирими. Коли починаю працювати над новим текстом, намагаюсь покинути свою зону комфорту. Тільки покинувши їі можна поринути у розмаїття почуттів…


Відтінки сірого
Ти можеш надалі себе кохати,
шукати в мені відтінки сірого.
Я розчинюсь на вустах поцілунком,
йдучи вперед за своїми мріями.
Твої слова мене більш не тримають,
кроки мої зимою нестримані.
Відносини стали холодно-тихими
ніколи в житті не повернуся лавиною.
Тобі посміхатися так відверто,
посміхатись ілюзіям, не ховаючись.
Колись раптово все стане іншим
ми снігом розстанемо, не повертаючись .
Ти можеш надалі себе кохати,
шукати в мені відтінки сірого.
Я розчинюсь на вустах поцілунком,
йдучи вперед за своїми мріями.
Я залишуся в твоїх малюнках,
в своїх віршах і очах перехожих.
Хочеться поруч сяяти світлом,
але тіні один на одного схожі.
Я лишуся на завжди у твоїх думках,
тим солодким вином, що більше не гріє.
А ти кожен день шукай любов у очах,
поки я йду до своєї мрії.
Ти можеш надалі себе кохати,
шукати в мені відтінки сірого.
Я розчинюсь на вустах поцілунком,
йдучи вперед за своїми мріями.
Fedor Frostov ©

“Лети”
Нас часом тягне всіх так до вогню,
ми як птахи що летять на світ сонця.
обпікаємо крила до болю,
сховавши мрію свою у долоньці
.
Ми спимо, та не бачимо снів,
не навчилися вірити в щастя.
Кохання для нас лише слово,
не дивлячись навіть на шанси.
Але злітає до неба душа,
її так тяжко тримати в полоні.
Хай хвилини течуть як вода,
мою мрію ти вже не здогониш.
Лети моя мрія, лети,
трохи згодом вертайся до мене.
Лети моя мрія, лети,
я бажаю так бачити небо.
Нас часом тягне всіх так до вогню,
ми втрачаємо колір як попіл.
І слова всі на вітер скоріш,
доки зовсім не втратили спокій.
Але злітає до неба душа,
її так тяжко тримати в полоні.
Хай хвилини течуть як вода,
мою мрію ти вже не здогониш.
Лети моя мрія, лети,
трохи згодом вертайся до мене.
Лети моя мрія, лети,
я бажаю так бачити небо.

Fedor Frostov ©


     Ми дуже дякуємо автору за його твори, бажаємо йому натхнення, та сподіваємось ще не раз зустрітись з ним на сторінках нашого ресурсу.
Подпишись на наш Telegram канал: