Сучасна українська поезія. Марія Тимчук

Cьогодні ми хочемо познайомити вас з Марією Тимчук, молодою поетесою з Прикарпаття.  За освітою Марія – біолог, менеджер. Живе і працює в Києві за другою освітою. А за покликом письменик та поет, якій є що сказати своїм читатачам. Свідченням цього є багато відзнак у  поетичних, громадських та соціальних конкурсах. Марія – переможець Всеукраїнського конкурсу яскравих економічних ідей “Нова економічна формація” (2012). Закінчила “Школу молодих жінок-політиків” (2012) та “Вищу політичну школу” (2014).

Автор більш ніж двадцяти публікацій, наукових публікацій, друкувалася в літературному альманасі “Каштановий дім”, газетах “Верховинські вісті”, “Буковинське віче”, “День”, “Українська правда”.

Марія пише чудові поезії. На Українському Авторському Порталі є автором поетичної збірки “На все є час”.

На разі пропонуємо Вам кілька творів цієї безумовно талановитої та чарівної дівчини

Подпишись на наш Telegram канал:

 

Крокують собі, як ні в чім не бувало, літа

Крокують собі, як ні в чім не бувало літа

і праведні й грішні міняються часто ролями,

а люди шукають у більшості диво-моста

в країну, де злидарі легко стають королями.

І грішників з ликом побожним судити не слід,

і праведних, віра яких не пустила коріння.

Якщо вже людина є часто причиною бід,

то в ній порятунок,  і мудрість, й прозріння.

************************************************************************

Всі ночі закінчаться ранком

Всі ночі закінчаться ранком,

а дні на догоду рокам

щоразу прозорим світанком

на плечі лягатимуть нам.

Заповнимо пробіли вчасно,

поділим на дні календар,

а мрія залишиться в серці,

гаряча, як пристрасті жар.

************************************************************************

 

Люди як кораблі

Вкривають все хвилі ледь сині й прозорі

і люди в житті між страждань-насолод,

немов кораблі, що розкидані в морі –

старається кожен доплисти в свій порт.

Розкидані долі шукають любові,

ніхто від самотності легко не втік.

Чекають так Божої доброї волі,

проте оминають сліпих і калік…

************************************************************************

Дай Боже нам не стати ким не варто

Дай Боже нам не стати ким не варто,

не пити днів загублений мотив

і на життя не нарікати часто,

не гаснути в обіймах самоти.

 

Дай Боже нам не втратити чесноти,

очам духовним бачити як слід,

і не пропасти між журби й турботи,

так і на краще не змінивши світ.

Бо днів нема, що би були пустими,

щоб просто загубились в забутті.

І мрій, напевно, не бува такими,

щоб сил на них не стало у житті.

 

     Марія Тимчук